У кожного своя Дорога,
Так ніби витканий Рушник.
"Але без Бога не до порога",
Чомусь без цього кожен звик.
Іде плететься без зупинки,
А в голові вітер шумить.
Не береже життя Зернинки,
І ні до чого щастя мить.
Любов - безмежная Дорога,
Душа сльозою задзвенить.
Серце твоє в руках у Бога,
Сонцем на небі мерехтить!