"Поблизу Донецька пройшло моє дитинство. Пам'ятаю перші гарні сукні - ой же, як дивились на мене хлопці:))) Ось у спогадах Харків, в якому я навчалася, по - справжньому вже почувала себе особистістю, з молодою гарячковитістю казала, що буду політиком тільки на Україні, бо події, що відбувались, мене, як починаючого кар'єру юриста, дуже хвилювали.А ще Київ з його каштанами, літаками, рушниками, маленькими ресторанчиками зі смачною їжею в українських традиціях - як це можна забути і потім не згадувати все життя!! Я їздила в Карпати з дуже чистим повітрям ї кришталевою водою у річках, смачним морозивом, маленькими каплицями та ввічливим "прошу". Я живу в Росії, юрист і політик в іншій країні, але все, що відбувається на рідній землі, нє залишає мене байдужою.
Україно, рідна ненька моя, ластівкою несу тобі свою повагу, приємне Слово. Живи у мирі та злагоді.
З побажаннями всього найкращого, Наталія Аміна Полозюк, російська поетеса, 24 серпня 2016 р."
/м. Богучар, серпень 2016 р./
(Фотографiя з особистого архiву)