Ельміра Ашурбекова
ЧОМУ?
Пече нещадно іздаля
Суворе сонце – й вже земля
Не зна рятунку, лиш в жазі
Неначе рота розтуля.
Із надр немов пахтять вогні,
На луках коників пісні...
Жорстокий, докидаєш чом
ХворОсту в жар душі мені.
(переклад з табасаранської — Любов Цай)
http://www.stihi.ru/2016/08/26/214