здавалося то люди...
а то були лише вогні.
вогні на небі поміж зорі
і бігли вниз не догори,
неначе риби п"яні в морі
товклися в дно,боялися води.
і гасли майже при падінні
оті вогні,жагучі до ідей.
ламалися і очі винні,
ховали погляд,біля закритих вже дверей.