Вересень, перше...Чому так шафранно
Дивиться в вiкна промiння?
Сонце з мiшка пригощає старанно
Дзвінкоголосого пiвня.
Першого вересня - осені радiсть...
Лiто наприндило губи,
Йде собi геть, вiдчуваючи заздрiсть,
Квiтiв пелюсточки губить.
В серцi любов i бажання спiвати!
В вiкна втiкають хвилини .
Он в синiм небi хмаринки iз вати...
Флокси... Троянди... Жоржини.
Просто це свято - чарівне, казкове-
Вчителька- Мрія Прекрасна!
Хлопцi й дiвчата також, наче новi
Всi такi милi i яснi!..