***

Анна Косман
Море. Квіти. Ти так вродлива
Маю сили тебе любити
Знаєш, треба усе спинити
Щоб знов не впасти на коліна.
 
Не стріляй в мене
Я вже не плачу
Відведи приціл
Якщо для тебе щось значу
Не дивись назад
Забудь образи
Зрозуміли, різні ми, але не вчасно.

Лиш мить пройшла
Та ти не та: зиму весна змінила
Я все ще знаю - ти моя, як той холодний вітер
Залиш думки
У серці є шматочки льоду
Та ти вже не кохаєш - вони не перетворяться на воду.