Будь обережна зі словами, мамо,
Бо можеш ними ти нанести рану,
А можеш ними так благословить,
Що буду я щодня щасливо жить.
Будь обережна зі словами, мамо.
Хай з уст твоїх вони злітають вправно,
Несуть благословіння для сім’ї,
Щоб ними ми захищені були.
В твоїх словах, матусю, стільки сили!
Бог каже, щоб були обачні з ними,
Бо смерть й життя у владі язика.
Слова як стріли у руках стрільця.
Вони лікують, вгору підіймають,
Дають надію, віру в нас плекають,
А можуть в відчай, в темряву ввестИ,
Своїм же, рідним, горе принестИ.
Коли ми злі - ми в темряві самі,
Тоді важливо бути, як німі,
Й не стати знаряддям в руках тогО,
Хто ворог наш, диявол, самЕ зло.
Він знає цей закон: хто слово сіє,
Той і врожай збере з своїх посівів:
І буде той врожай або слізьми,
Або благословінням для сім’ї.
Коли ми мати хочемо пшоно,
То просо сіємо, а не вівса зерно.
Якщо ж пшеницю хочемо зібрать,
То мусимо пшеницю й засівать.
Коли картоплю хочеш мати ти,
То навесні ти бульбу посади.
Бо з буряка не виросте кавун,
Що садять люди, те вони й зберуть.
Що сіють люди, те вони і жнуть.
Нехай слова-насіння принесуть
Врожай багатий, сильний, золотий
Днів радісних, здорових та ясних.
Нехай же будуть мудрі усі мАми,
Щоб сіяли навколо себе вправно
Слова : благословіння і добро,
Щоб це добро в житті дітей зійшло!