Знову вересень

Звичайно осінь починається зі школи
Веселих посмішок,гамору дітвори
Вони такі нарядні,невгамовні
І разом з ними оживають коридори та двори.

Я там глядач запрошений на дійство
З сухістю в горлі,із щемом на душі
Роки спливають,тепер моє сусідство
Стіл ,ручка,папірець де я пишу вірші.

Нікуди вже не треба поспішати
Та хвилюватись за кожен подих,кожен крок
Дзвоник мене не буде сповіщати
Що вже почався фізики урок.

У душі осінь-це в школі ми не вчили
Нам жовте листя падає до ніг
Виблискує десь там,на небосхилі
Моя дорога серед безлічі  доріг.

О1.09.2016


Рецензии