Парафінова свічка тане,
Залишаючи восковий слід.
Вже ніколи цей день не настане,
Розтане свічка як лід.
Що було це — галюцінація?
Чи страшна реальність скрізь сон?
Не залежачи від гравітації,
Піднімаюсь стрімко в полон.
Полон неземної надії,
Полон прохолодних ранків,
Де так чудодійно на обрії
В уяві ти бачиш світанки.
Розпочинаючи свій крестовий
Похід, що закінчиться так чи інакше
Ти пам'ятай, що душа молода
Вчиться на пОмилках страшних.