Ти пішов в добровольці,
Я – лишилась чекати.
Я лишилась… вмирати
Надцять раз на добу.
Руки білі ламати,
Страх панічний долати,
Тліти серцем й благати
Про удачу в бою.
Куля щоб пройшла мимо
Тебе і побратима,
Щоб війна закінчилась
Якнайскоріше і ми
В мирний час одружились,
Безоглядно любились,
Народжали дітей
І щасливо жили.
З другом щоб покумались
І до віку братались
Патріотів ростили
І не знали біди
Будували родину
І міняли країну
Гідно шлях свій пліч-о-пліч
Нерозлучно пройшли.
22.08.14