Скажы, чаму калінавую горыч
Яшчэ балюча п'ём, адзіны мой?!
Хоць ведаем, што без кахання - гора,
І ў сэрцы сцюжа, нібы лёд зімой.
Чаму мы зноў калінавыя гронкі
Нясём з табой у нашае жыццё?!
У верасень - шчымлівы, спелы, тонкі,
З адценнем суму, жалю пачуццём.
Яна гарыць, чырвоная каліна,
Як некалі гарэлі, пэўна, мы!
А ў небе посвіст крылаў жураўліных
Рыхтуе нас да новае зімы.
4.09.2016 Ядвіга Доўнар(Кур'яновіч)
Скажи, чому? http://www.stihi.ru/2018/09/06/8726
Мирослава Стулькивская
Скажи, чому цю гіркоту калини
Так боляче нам пити, любий мій?!
Хоч знаєм ми, що без кохання гинем,
А в серці студінь, наче сніговій.
Чому гіркі ці грона калинові
Несем з тобою в нашому житті?!
У вересень щемливий, зрілий, новий,
З відтінком смутку, з жалем почуттів.
Вона горить, червона ця калина,
Як і колись горіли, звісно, ми!
Крильми у небо туга журавлина
Готує нас до нової зими.