Зорею вечiр догора...

Вячеслав Романовський
Зорею вечір догора.
Туман лягає над рікою.
Дріма верба стара-стара,
І сонно пахне осокою.

Густіша темрява жива,
У ній гостріше пахнуть квіти.
Нечутно проліта сова
І поспіша за нею літо…