Іноді спрагнеш тиші
І ось вона... Тиша в тобі.
Безмежна, мов степ, природня,
Як зорі в нічній імлі.
Так мабуть завжди буває
За мить до значущих змін.
Предсвітанковий спокій -
Черговому «вчора» уклін.
Мене вже чекає дорога
Сповнена чистих надій
Я знаю - все буде добре!
І впевнено рушу до мрій
Та це буде трохи згодом...
Пощез вир невпинних думок
Коани життя осягнувши
Зробила в нову себе крок.
20.04.2016