Не дивився я в чорні очі,
Бо боявся, що потону,
Стан обняв її ніжний дівочий,
Ніч ховала мою сивину...
Шепотіла мені про кохання,
Та в цілунках були вуста,
Бо була наша ніч остання,
На заваді мої літа...
Пригорнулась, тремтіло тіло,
Ладен все був віддати там,
А сумління кудись летіло,
Усміхалися зорі нам...
Налетіли зненацька хмари,
Вітер листя на нас жбурляв,
Та тримали в полоні чари
І я ніжно її кохав...
Не дивився я в чорні очі,
Коли вранці від них пішов,
Плаче верба на тому боці,
В скроню б'є сивина та кров...
П.В.М. 3.09.2016г.