Вирує стрімко, дзвінко Прут,
Охоплює круті поренча.
Гранітний осідлавши круг,
Розкинулась гірська Яремча.
Туман спускається з вершин
В долину по струнких смереках,
І чути голос полонин –
Трембіта десь звучить далеко.
Відлуння рветься в вишину,
І тихне десь за валунами,
Тут на Купала данину
Розносить течія вінками.
За ними пам'ять поспіша,
У вікові проходить двері.
Туди, де Довбуша душа
Живе у кам’яній печері.
Дзвенить, вирує стрімко Прут.
Ллє хвилі на круті поренча,
До кам’яних припавши губ,
Розкинулась гірська Яремча.