Вийду в теплу літню ніч,
В літню ніч казкову,
Стану тихо за поріг
У траву шовкову.
І порину я у гами
Пахощів лісів, степів,
І посаджених дідами
Вишневих садів.
Тихо-тихо вітер віє,
Світить срібний місяць.
І така пора чудова
Не один пробуде місяць.
І дерева щось шепочуть,
Ясні зорі сяють –
Як в чарівній казці,
Небо прикрашають.