Карпати – давні синьовидні гори –
Розкинули далеко величні простори.
Покриті смарагдовими лісами,
Напоєні і сонцем, і дощами.
Шумлять смереки та ялиці тут стрункі,
Річки бурхливі повноводні і швидкі,
На верховинах квітне едельвейс, –
Немов чарівна пісня край увесь.
З землі джерела б’ють, вирує течія,
Згори струмочок в’ється, як змія.
І сяє сонце крізь кришталь води
Срібний місяць поспішає теж туди.
Барвисті у природи візерунки –
Це неба благодатні подарунки,
Це край легенд чудових і казок,
Мов на красуні коралів разок.