рп нський л с

Александр Поличковский
Як же гарно взимку в лісі,
Ллється  дрібним сяйвом сніг.
Кучугури на узліссі
Розвалилися у сні.

Щось сосна сосні шепоче –
В них свої секрети є.
Дуб підслухати їх хоче,
Тільки іній не дає.

Йду до лісу як попало,
І мороз морозить ніс,
А під білим покривалом
Спочива Ірпінський ліс.

Дуже гарно взимку в лісі,
Кружляє плавно пухкий сніг.
Спить ставочок на узліссі,
І увесь  в думках  горіх.

Там ялина під вітер шепоче,
Буйний клен додолу похиливсь,
Дуб старий, а ще розваги хоче:
За березу молоду вчепивсь.

Рідко десь  птахи співають,
Викликаю їх на біс,
Своїм співом прикрашають
Чарівний  Ірпінський ліс. 

Хурделиця землю замела,
Сніг розкинула недбало.
Свій дарунок лісові дала –
Завжди взимку так бувало.