Мій вірш, який не стане піснею, –
Маленький мій, самотній мій...
Він народився, наче блискавка,
У втомленій душі моїй.
Рядки короткі, мов обірвані.
Слова без літер голосних.
Мов почуття, з корінням вирвані.
Мов сни, яких не пояснив.
А хтось відчує, хтось замислиться,
Хтось вірш пригубить, надіп'є,
Вірш, що не став моєю піснею.
І наспіває – як своє...