Про любов...

Потопальская Юлия
Життя , як марево, воно мине для всіх,
Мине, бо це закон природи,
А щастя має той, хто досі встиг
Отримати потрібні нагороди:
За людяність, за чесність, доброту
За дружбу , співчуття і розум,
За мудрість і любов святу,
Яка в турботу переходить згодом,
Любити - це для серця завжди біль,
Любов... її лиш втративши цінуєшь,
Це на відкриту рану наче сіль,
Наче вогонь, який не опануєш......