Луганську рідний наш! Коханий Ворошиловграде!
В ці дні святкуєш чергову річницю, любий мій!
З Днем міста поздоровити тебе я дуже радий!
Я корінний луганець. Тут живу я. Тут мій дім.
Коли був рік тисяча сімсот дев’яносто п’ятий,
Казали нам, що був заснований Луганськ тоді…
Але Луганськ отримав в тому році міста статус!
Раніше існувало тут село Кам'яний Брід.
У давнину – рік тисяча сімсот шістдесят перший –
Славетні українські запорізькі козаки,
Кам'яний Брід що населяли, з цих країв, тутешні,
Побудували дерев'яну Церкву в честь святих
Першоапостолів Петра і Павла – і в Луганську
Це найстаріший Храм! Хоч перебудували вже
З каміння – і тепер назавжди! Церкву християнську
Назвали Свято-Петропавлівський собор. Отже
Тепер в Луганську Українська Православна Церква
Московського Патріархату має не один
Собор. Але – Петра і Павла кафедральний – древній!
До нього в першу чергу хочеться мені зайти.
Луганськ – це місто добрих, щирих, чесних, працьовитих!
І гордість наша – Тепловозобудівний завод.
Художники, поети тут живуть талановиті!
Оркестр естради, філармонія, Театр ляльок.
До Українського академічного театру
І до Російського театру з радістю піду!
Нема вистави – я повільно прогуляюсь в парку…
Зоокуточок, де живуть тварини, – теж зайду!
Луганськ – це місто вчених, винахідників, студентів.
Педагогічні кадри тут готують, лікарів.
Машинобудівник – як, майже, будь-яку з професій –
Набути можна, друзі, щонайменш за два роки.
Письменник Владислав Титов – відомий за кордоном.
І літератор, мовознавець Володимир Даль.
Сергія Бубку, Ольгу Бризгіну – так-так – у спорті
Підготував до Олімпійських Ігор їх Луганськ.
Луганці завжди проявляли мужність, героїзм,
Тут зародився прогресивний робітничий рух.
З білогвардійцями боровся Климент Ворошилов.
Проти неправди й ворогів – у нас рішучий дух!
І в сорок першому – ми знов на захист Батьківщини
Пліч-о-пліч стали проти гітлерівців – в тій війні!
І чотирнадцятого лютого змогли звільнити
Луганськ. Йшов тисяча дев’ятсот сорок третій рік…
Два з гаком роки ще лишалося до Перемоги!
Луганськ в кінці зими зітхнув спокійно, врешті-решт…
І рани заліковував Луганськ, на жаль, ще довго,
Бо центр міста майже був зруйнований ущент…
І – сорок п’ятий рік настав! Велика Перемога!
І – довгі роки – більш не знало місто тих утрат…
Військовополонені збудували готель «Жовтень».
І квітне, і будується мій Ворошиловград!
Почую назву вулиці – встає перед очима
Лиш певне місто: Дерибасівська – Одеса. Так?
Арбат – Москва, Хрещатик – Київ. Мене зрозуміло?
А Оборонна вулиця – звичайно це Луганськ!
Містом троянд всі здавна тебе звуть, містом фонтанів!
Парк Горького і «Ворошиловградський» гастроном.
Ти також славився, Луганську мій, дзвоном трамваїв!
А сувеніром залишається «Шахтарський» торт.
Я вірю: над Луганськом завжди буде мирне небо!
І Дім Васньова оживе, і школа номер сім!
Нам жити й працювати тут! І нам війни не треба!
Моє кохане й рідне місто, ти наш спільний дім!
І я піду до Храму в честь святих первоверховних
Апостолів Петра і Павла – й свічку запалю.
Славетний мій Луганську, залишаюся з тобою!
З дитинства рідне моє місто! Я тебе люблю!
06 вересня 2016 року