Нехочу забувати тво оч

Людмила Дубищева
Нехочу забувати твої очі,
Твій голос чую кожного миття,
Біля вікна чекаю кожній ночі,
Тобой лише живу до забуття.

Ти найкраща є людина,
Несоромно про це казати,
Твоя яскравість так чарівна,
Неможу знов думки спиняти.

Вони литять до тебе в тиши,
Тай проривають пустоту,
Щоб поряд з тобою стати мерщій,
Зігріти, проженая самоту.