Інколи і очі є, і вуха,
А тобі все мариться чорнуха.
Бо з тобою поруч хтось шепоче
Та брехнею милить твої очі.
І ти зміниш все: думки і плани
Та поповниш стрій рабів омани.
І тоді, сказати щиро мушу,
Хибний друг тобі замінить душу.
Без душі у тіла інше свято:
Ти тоді готовій вбити брата.
Брата вб'єш, а друг тебе покине.
Чого вартий ти тепер без України?
Очі, вуха є, всього тепер доволі.
Тільки ти тепер
Один у полі.