Автор: Людмила Юферова, Украина
В переводе Инессы Соколовой
АВГУСТОВСКИЙ ВЕЧЕР
Трепещет летний день с неровным пульсом,
Щемящей болью в душу перетёк...
На склоне дня край неба – серым грузом,
Уходит с яблок и румянец щёк.
В глазах оттенки вечера темнеют,
Дворы поселка – словно острова…
Сверчки стрекочут звонко, душу греют.
В перкальном* цвете августа трава.
А за селом на жертвенных каменьях,
Где можно видеть предков наяву,
Улегся месяц – лучезарный гений –
Посеребрил и реченьку мою.
И так запахло сладко свежим сеном,
Как в медогонке медом! Но в груди
Тревожно стало, словно в день осенний,
Хоть подорожник на сердце клади...
Оригинал
http://www.stihi.ru/2016/09/01/10322
СЕРПНЕВИЙ ВЕЧIР
Пульсує літа невагомий жмуток,
Який у душу щемом перетік…
Сповзає день край неба в сірий смуток,
Стіка рум’янцем з яблукових щік.
В очах темніють вечора відтінки
Й людських обійсть примарні острови…
І цвіркуни у ніч сміються дзвінко
У перкалях серпневої трави.
А за селом на камені жертовнім,
Де можна бачить предків наяву,
Улігся місяць – світлосяйний повня –
І срібло ллє у річку степову.
Як солодко запахло раптом сіно,
Що в медогонці золоті меди!
Чого ж то так стривожено осінньо,
Хоч подорожник до душі клади…
*Перкаль (фр. percale, от перс. ;;;;;; [parg;la] — тряпка) — хлопчатобумажная ткань повышенной прочности из некручёных нитей.
Фото: Людмила Юферова