…ненависть множать докори, нерозуміння, підозри… завжди вони
замість довіри у моді… крила подерті учора, нині приклеєні скотчем…
кажуть усі, що годі, досить літати за простір…
там не знайти нічого… чуєш ввижається голос, то ти на себе самого
лаєшся, не на когось… вітер образи розвіє, серце в вогні залишить
мріяти вічно про волю, падати снам у обійми
тим, що чаклують на Щастя!.. тим, у яких різні вади
легко забути й кохати – просто!..