…в твоєму волоссі заплутався, залишився вітер –
ти маєш вигляд веселої дитини…
отак би й мені бути сміливим, як небо осіннє
разом з тобою, щоб мріями дихати,
дощ у долоні збирати й радіти теплому слову,
як сонце квітам у бабине літо,
у кольори райдуги ніжність вплітати пурпурову,
бо лише щасливі серця наші квітнуть…