…самотня й голодна вовчиця в любові
у лісі, чи в небі?.. немає різниці…
в душі не згорьованій є присмак Волі!..
із берега іншого плюскіт по річці,
то вітер нестримний хвилі несе,
проміння світанку туман розганяє,
і тиша повторює мовчки усе,
загадує щастя, а сум повертає…
осіннього смаку в словах дисонанс
невивчені мрії розділені навпіл,
десь глибоко в серці кожен сховав…
чекають повернення храми й пояснень
за втрачене щастя всякчас…