ти бачиш потяг з яскравими вогнями,
ти чуєш звук, чарівний до нестями,
ти відчуваєш, що все тремтить навколо,
ти просто знаєш: не описати словом
ті почуття, які в душі вирують,
що потяги й вокзал тобі дарують,
ту усмішку, яка не на лиці,
коли той вітер з вагонів в руці.
проїхав потяг, спогади залишив,
та дуже сильно серце він потішив,
зникає посмішка твоя в душі повільно.
ліхтар червоний. колія вже вільна.