А я всю ніч для тебе вірш складала...
Такий хороший сон... І добрий вірш.
Та ось біда – я вірш не записала.
І знаю, він не повернеться більш.
Я вранці намагалась відтворити.
Хороший вірш... Прості такі слова.
Тим віршем так хотіла повторити,
Що я люблю. А вірш нічний спливав...
Слова... Зникали... Розчинились вранці.
Так соромно, мов вірша й не було.
Та залишився присмак інтонацій,
А головне – залишилась любов...