Поверталась з церкви... Поверталась...
Світла, наче небо в ясний день.
Без турбот. Душа моя сміялась
і співала сонячних пісень.
Серцю ніжно, як ніщо не мучить.
День яскравий й помисли легкі.
Але вийшов ти мені назустріч.
Переплутав всі мої думки.
День такий же – сонячний, яскравий.
Але де мій спокій? Спокій – де?
Чом, такий вродливий ти, чорнявий,
попри церкву, мов спокуса, йдеш?..