А добрий не напише зле.
А злий на тепле не спроможний.
Буває гарне, та гниле.
Бува яскраве, та порожнє.
Бувають пані з порцелян:
Обіймеш – без душі, і зимне.
А ця, проста, торкнеться ран –
І вже про щастя пишеш рими.
Щодня, щомиті, все життя
Людей учуся розрізняти.
На тих, з ким слово – на сміття,
І тих, з ким хочеться співати...