Привіт, рідненька. Як ти мамо?
Пробач, що я пішов так рано,
Пробач, що залишив я одну,
Але я клянусь, я не помру.
Ти, нене, витри сльози,
Пройшла зима, пройшли морози,
Цвіте черешня край дороги,
Я плачу – згадую рідні ті пороги.
Ти як там, ненько, як рідня, сусіди?
Пробач, я скоро не приїду,
У нас тут страшная війна,
всюди кров, всюди метушня.
А як там, нене, моя мила,
Чи не забула твого сина?
Чи плачить, дивлячись на фото?
От бачте - я для вас одна морока!
А як там пес, отой кудлатий,
Той, що вганяв зі мною біля хати,
Що чекав мене з роботи,
Ходив зі мною на охоту.
Матусь, мені уже пора,
У нас тут, жах, яка війна,
Я знайду і ще хвилину,
Пробач, за все свою дитину.