гранітні плити нагріті - сиди, пали
тут хтось дбає про сад з омели й трави
коли сонця схід, і коли зима
у підземному місті ти не будеш сама
тут у тебе є друзі – кальцій і тиша
чим більше ти з ними – тим ти крихкіша
попелом нігті, димом волосся
хоч би те, що я пишу
ніколи тобі не збулося
гуркіт яблук під град, сусідські пси
жоден з них ще досі тебе не вкусив
телевишка на схилі вросла у ліси
ми повернемося до весни
скільки там до весни?