Шалена

Саша Вишник
Шалена і неліковна,
Закриті мої обличчя,
Поволі всі рухи- зовнє
Здається що, наче, море.
Запам’ятай навіки-
Тобі мене не схопити,
В полоні не затримати,
Бо крила у небо линуть.
Літакові не сидіти,
В повітрі засяють фарби,
І знову йому летіти
До сонця, зірок, за хмари.