Петя Дубарова
КИЛИМАРКА
Руки пурхають, мов крила, —
їм ниток з небесних скринь
подаровано, щоб вміло
ткати сонячну гладінь.
В скрині тій ниток доволі:
з кудрів маминих, з роси,
руки ллють на ткане поле
золотавої краси.
Від танку тих рук прудкого
заграє проміння вмить,
у майстерниці від того
гордість ув очах бринить.
(переклад з болгарської — Любов Цай)