Про вік нагадувать не варто, болю'ча тема для жінок.
А зморшки взагалі - не жарти, недобрий при'від для думо'к.
Я за літа' Творцеві вдячна, але все ж заздрю молодим,
В люстерко подивитись лячно...хіба моя' подоба в нім?
Де ділась постать фіґурова? - один загальний цeлюліт...
Що то за дама квадрато'ва із задзеркалля шле привіт?
У погляді "чужої" жі'нки не видно блискавки очей
І в ко'си впле'тені сніжинки - то слід недоспаних ноче'й.
І у'смішка скупа', мов штучна, завме'рла гримом на вустах...
Печаль підкралася беззвучна, повиснув сумом на плеча'х.
До незнайомки придивляюсь...й розумію, що це - я,
Здавалось, ніби не міняюсь, та зникла молодість моя'.
Роки' злеті'ли я'кось швидко, не встигла їх посмакувать,
Як старість вже в свою накидку не забари'ться одягать.
Ні, я старі'ти не готова, зріктися радощів життя,
Ще хо'чу лагідного сло'ва і мрію ще про почуття.
Не вірю дзеркалу кривому, що без зображення душі',
Всі сподівання й серця втому ховаю у свої' вірші'.
Вони - відбиток мій дзеркальний, в який безбо'язно дивлю'сь,
Вони - у вічність код сакральний...бо в небі зіркою з"явлю'сь...
13/09/16/