За рядами ряди.
Поперед кроків сліди.
Вигуки з мороку років – іди!
Збутися кожній помилці знову і знову,
Знаючи броду – у ту саму воду!
Бо немає інших шляхів,
Бо сходи із льоду –
Ті, що були, вже розтали,
А інші повстануть
Аж тої чудової миті
Коли кості і вірші твої - білі,
А, може, бліді,
Ще, може, не мертві,
Але вже перемиті
Сухими руками ченця,
Що сходи спирає об небо байдуже,
Забуті давно устами пристрасної долі,
Все ж засяють для чогось вгорі,
І небо, нарешті, заплаче від болю.
Костехранилище в костёле Всех Святых в Кутной Горе