***

Знаєш, ці твої нові байки
Відмінна для розуму їжа.
Кажу собі: посміхайся,
Посміхайся ширше, друже.
Десь скачуть ціни на біржі.
Десь русло поміняла річка.
Я не те, що б чимось ображений,
Я скоріше ніяк.
Це не полотна Ван Гога або Далі.
Це всього лише любові гімн.
У тебе так сильно болить,
Що вже сьогодні - з іншим.
Я вигорів. Та хер зі мною.
Можна писати про кохання.
Можна про біль.
Але що ти знаєш про людей,
Які не ****оболять.
Можна мріяти про Балкани,
І шикарному вечорі при свічках.
Але що ти бачила
Крім порожніх склянок,
Та чужих рук на плечах.
У себе запитай.
Це не твої-мої сльози. І не утиль.
Там зверху, все бачить начальство.
Я щиро бажаю щастя
Тим, з ким тобі по дорозі.
Час прощати.
І останнє.
Прошу, не треба казок,
Де всі дружно сідають в ряд,
Де радість і склянки повні рому.
Я бачив такі будинки з соломи.
Вони дуже швидко горять.