Нам не час...
Нам не час
Куштувати прощання із сумом в очах...
Хоч би раз
Звідав хто це кохання, "зриваюче дах"...
Килимів
Дотик ніжний до тіла, неначе трави...
Я зумів
Стать на ТИ, хоч хотіла ти бути на ВИ,
І від шалу
По-під стінами одяг розкидано весь,
І сандалі
Ми шукатимем потім закинуті десь...
І у хаті
Дух бажання парфумо-коньячний завис...
Волохаті
Павуки до світання вдивляються вниз,
На підлогу,
Де ми сплетені голі, мов муха й павук...
Босоногі
По холодній підлозі- до ванночки... Бульк!-
Ми у ванну,
І кохатись, немов в омовінні ріки,
Пан і панна...
Волохатих не треба нам тут павуків.