Тут моi кораблики й поплили!
В мить знялися з якорiв
I потягли бурхливi хвилi
Геть вiд рiдних берегiв!
Несамовито iх жбурляло
Але держалися вони.
Iх то вгору пидкидало,
То вони падали згори.
Та ось на щастя сонце вийшло,
В ту саму мить i вiтер вщух.
Вiдразу стало берег видно.
I дружнiй вiтер кораблики
до берега принiс.
2 липня 2007р.