Коли сьогодні вранці
ти прокинулась,
я спив з твоїх очей
журливі сни
всіх ненароджених
дітей твоїх —
і слово "осінь"
накотилось
на уста мої,
а я сказав "кохаю",
не в змозі
вимовить "прости",
і присвятив тобі
усі свої майбутні сни,
в яких
ти нашим ранкам
даєш дитячі імена,
спиваючи з моїх очей
моє дитинство...