вiд втрат...

Виктор Сурженко
…почати спочатку лічити вчорашні безсонні хвилини,
це означає, про завтра не мріяти більше з тобою ніколи…
бо Доля, вона неповторна у просторі часу, мов хвиля,
накочує знову, веде діалог із тишею снів завжди мовчки…
ні думки докору від себе самого… як твого спокою
дістатись мені?.. злічити напам’ять з тобою всі миті щасливі?..
здається, що світ зупинився на лінії втоми від болю 
од втрати своєї любові... де двом одиноким – щастям не снити…