Вiдчай

Ярослав Франс
Мабуть, люди вважають що вони самі,
Хоча це не так,
Вони вважають, що постійно в пітьмі,
І серце вже б'ється не  в такт,
Їм вже відчутний гіркий самотності смак.
А насправді, все зовсім інакше,
Головне-бути кращим,
Для себе, не для інших,
На планеті і так багато грішних.
А ми все заганяєм себе в кут,
В кут відчаю та суму,
Тихо себе вбиваєм, без шуму.
А от просто порадіти ми не здатні,
Ми здатні лише нити,
Не намагаючись щось змінити.