"стекает осень по стеклу..."
Марианна Вьен. http://www.stihi.ru/2016/09/20/125
Стекает осень по стеклу, (с)
по листьям, вымытым до лоска,
и по земле, от лета плоской...
И хочется достать иглу,
низать все кольца вечной лужи,
плести кольчугу до утра,
чтоб не терзал привычный страх,
что край наш никому не нужен.
Что только ветер-суховей
летал сюда, сжигая души,
и губы трескались от суши
и соль из пор сочилась...
Лей!
Омой ожоги Бога Ра,
питай иссушенные травы,
чтоб не теряли жизни навык,
чтоб превратилась лужа в гавань,
чтоб на раздутых парусах
неслись по ряби листья яхт...
21.09.16
Автопереклад на українську:
Стікає осінь краплями по склу,
по листю лип, що вимиті до лиску
і по землі - пласкій життя колисці...
Циганську голку взяти та линву,
низати кільця у сумній калюжі,
плести кольчугу від біди цупку,
щоб страх війни лише вряди годи
міг висунути пазурі свої і зуби.
Хай тільки вітер-суховій загроза,
та губи влітку шерхнуть без води.
Та піт по лобі, по щоках не сльози.
Лий дощ!
Обмий пекучі пухирі від пекла Ра,
Врятуй від спраги висушені трави,
щоби жаги позбутись, ворогів навали.
І щоб калюжа наче моря гавань,
щоб вітер гнав і ніс по рябині
всі яхти-листя, їх вітрила неземні,
щоб вітер справді наче навмання,
гнав різнобарвні крила яхт...