…квилить осінь дощем затяжним нездійснення,
задихаються димом недоспівані дні,
запинається голос на кроках, буденно
нас рятують заграв небеса… потай у сні,
перекочує час непідробні стосунки,
в непокору провалююсь так як усі –
лабіринтами йду… вмить емоцій, спокуси
небайдужість свою віддаю всю тобі…
ми для інших здаємось занадто простими,
бо відвертість поезії невиліковна ніким…