Близьким

Валентина Царенко
Куди поділися слова,
не можу їх знайти
Я встигла звикнути до вас,
а треба вже іти...

Та все ж я небо не зберу
у склянку на вікні
І всіх тримати в рюкзаку
також не до снаги

А так не вистачає вас,
Таких близьких і рідних,
що я гублюсь, тону весь час
у муках непотрібних...