Я йду у ніч, похмуру ніч
У лагідні обійми
Мене чекає далечінь
Там скелі і руїни
Під жовтим листям, у землі
Моя душа лишилась
І сонячні мої світи
Кригою злою вкрились
Я бачу Сонце на межі
Як котиться у прірву
Пустило промені свої
У воду бистроплинну.