Війна!Ввже котрий ранок
Благає матір небеса,
Щоб мирним кожний був світанок
Лише гриміла ,щоб гроза.
Щоб повернувся син до дому,
У полі квіти ,щоб цвіли
Щоб лиха не було нікому
І колосилися лани.
Невже землі не вистачає,
Невже у дупі так свербить.
Напевно гідності немає
У того ,хто готовий вбить.
Пани деруться між собою,
У козаків чуби тріщать.
Не буде москалям покою,
Їх в пеклі будуть зустрічать.
Але, страшніше за кацапа
Хохол, що в домі насмердів,
Він має роги ,як у цапа
І гидке хрюкання без слів.
Він із продажнею душею
Готовий матінку продать.
Його нагодувать землею
І без труни ще закопать.
А на могилі написати:
«Тут кістки зрадника гниють.»
Щоб кожний міг туди плювати
І висловити свою лють.
Але усеж війна триває,
Там гинуть наші козаки.
Поваги до Москви немає,
Лише прокляття на віки.
Настане час, як на колінах
Молити будете у нас,
Щоб у чортів не бути в приймах,
Щоби простили щиро вас.
Прощення буда, та не всім,
Бо серед вас не всі кацапи,
Простимо руських ми братів,
Хто проти був ,щоб воювати.
Сосєдка О.Д. 23.09.2016р.