човен сплячих

Александр Ярошевский
ніхто не розгойдував човен
всі чогось боялися чомусь

аж тихо приплив у нікуди
і спали в нічим люди

хто скрючивсь, а хто навзнаки
дівчата, жінки, собаки

діди й дітлахи маленьки
без тата без неньки

спить піп он згаса вже кадильце
вздовж пляжу гайсають тубільці

ліс берегом поле під лісом
мов подіум той та куліси

актори поснули трупом -
лір, хемліт, the end вся трупа

торкає вітрець ринду:
дінь-дон-дррииииннь

а повз них ніщо тихо
за щоку ховало лихо
та й виплюнуло: хай буде!..

дзвін дзвоном туман нудить
під кілем води - мінус,

і хтось врешті-решт -
прокинувсь.

він може й веде човен.

хто він?