Я прозора.
Ти прозорий
і узори
на кабінках мертвих душ
танцював мороз байдужий,
аби віднайти когось.
Ми втонули у калюжах.
Нас натанцював мороз.
Розписи твого обличчя.
Розписи мого обличчя
Ідентичні, однакові.
Спантеличена, без крові.
Читаю.
Розписи твого обличчя,
бо вони мої.
Я знаю.
А тебе хтось інший кличе.
Вони - шахраї.
Тікай.
Я прозора.
Ти прозорий.
Нас не видно.
Ми - узори, візерунки.
Десь тримаються за руки.
Я хочу полем розцвісти.
А ти, чим хочеш, тим цвіти.
Всеодно, ти - візерунок,
намальований мені.